Булінг

Пам'ятка з профілактики булінгу для батьків.

Булінг (з англійської - хуліган, забіяка, грубіян) утиск, дискримінація, цькування. Це тривалий процес  свідомого жорстокого ставлення з боку дитини або групи до іншої дитини або інших дітей.
Мотивація до булінгу: заздрість, помста, відчуття неприязні, прагнення відновити справедливість, боротьба за владу,самоствердження тощо. Якщо Ви маєте підрзри, що Ваша дитина страждає від погроз, переслідувань або побиття - станьте на захист, будьте конструктивними, дійте.
Кілька порад батькам,щодо протидії булінгу:
1. Поговоріть з дитиною відкрито і доброзичливо.
2. Допоможіть дитині зрозуміти,що вона не є ані "ябедою" ані "наклепником". Вона-смілива людина, яка не боїться говорити правду, щоб захистити себе та інших, виправити ситуацію.
3. Докладно з'ясуйте факти. Занотуйте:що і коли трапилось.
4. Домовтеся про зустріч з дорослими,які опікуються Вашою дитиною та дітьми- агресорами( з батьками,вчителями, адміністрацією школи).
5. На зустрічі поясніть ситуацію, намагаючись бути максимально спокійним та конструктивним.
6. Спробуйте створити зрозумілий і максимально простий план щодо протидії булінгу.
7. Пам'ятайте, що Ваше пряме втручання, наприклад спроба "виховати" чужу дитину не припустима.
8. Дотримуйтеся плану та будьте уважні до власної дитини, її поведінки, реакцій, почуттів.

Багато учнів соромляться розповідати дорослим, що вони є жертвами булінґу.

Проте якщо дитина все-таки підтвердила в розмові, що вона стала жертвою булінґу, то скажіть їй:

• Я тобі вірю (це допоможе дитині зрозуміти, що Ви повністю на її боці).

• Мені шкода, що з тобою це сталося (це допоможе дитині зрозуміти, що Ви переживаєте за неї і співчуваєте їй).

• Це не твоя провина (це допоможе дитині зрозуміти, що її не звинувачують у тому, що сталося).

• Таке може трапитися з кожним (це допоможе дитині зрозуміти, що вона не самотня: багатьом її одноліткам доводиться переживати залякування та агресію в той чи той момент свого життя).

• Добре, що ти сказав мені про це (це допоможе дитині зрозуміти, що вона правильно вчинила, звернувшись по допомогу).

• Я люблю тебе і намагатимуся зробити так, щоб тобі більше не загрожувала небезпека (це допоможе дитині з надією подивитись у майбутнє та відчути захист).

Не залишайте цю ситуацію без уваги. Якщо дитина не вирішила її самостійно, зверніться до класного керівника, а в разі його/її неспроможності владнати ситуацію, до завуча або директора школи. Найкраще написати і зареєструвати офіційну заяву, адже керівництво навчального закладу несе особисту відповідальність за створення безпечного і комфортного середовища для кожної дитини.Якщо вчителі та адміністрація не розв’язали проблему, не варто зволікати із написанням відповідної заяви до поліції.

Що робити батькам?

 У першу чергу заспокойтесь, і тільки після цього починайте розмову з дитиною.

•  Дайте відчути, що ви поруч, готові підтримати та допомогти, вислухати та захистити.
• Запевніть дитину, що ви не звинувачуєте її у тому, що відбувається, і вона може говорити відверто.
•  Пам’ятайте, що дитині може бути неприємно говорити на цю тему, вона вразлива у цей момент. Будьте терплячими та делікатними.
•  Спробуйте з’ясувати все, що зможете, проте не повторюйте ті ж самі запитання по декілька разів, допитуючись.
• Запропонуйте подумати, які дії допоможуть дитині почуватися у більшій безпеці зараз (наприклад, бути певний час ближче до дорослих, не залишатися після уроків тощо).
• Розкажіть дитині, що немає нічого поганого у тому, щоб повідомити про агресивну поведінку щодо когось учителю або принаймні друзям. Поясніть різницю між “пліткуванням” та “піклуванням” про своє життя чи життя друга/однокласника.
•  Спитайте, яка саме ваша допомога буде корисна дитині, вислухайте уважно. Можливо ви запропонуєте свій варіант. Це допоможе розробити спільну стратегію змін.
• Пам’ятайте, що ситуації фізичного насилля потребують негайного втручання з боку батьків та візит до школи.
• Спільно з дитиною шукайте нові способи реагування на ситуацію булінгу.
• Обговоріть, до кого по допомогу дитина може звертатися у школі: до шкільного психолога, вчителів, адміністрації, дорослих учнів, охорони, батьків інших дітей.
•  Важливо усвідомити, чому саме дитина потрапила у ситуацію булінгу. Рекомендуємо з цим звернутися до дитячого психолога.
• Підтримайте свою дитину у налагодженні дружніх стосунків з однолітками.
• Поясніть дитині, що зміни будуть відбуватися поступово, проте весь цей час вона може розраховувати на вашу підтримку.